"Італійський хв@шuзм як наційональна й универсальна ідея"

 
 

"Італійський хв@шuзм як наційональна й универсальна ідея"

"Е. Онацький «Самостійна Думка», Чернівці, 1933 р."гісторичний документ для інформації



"«Самостійна Думка», Чернівці, 1933 р."

"Дуже довго в українській публицистиці й у политиці повторювалося, що італійський ф@шuзм — не до визу, що італійський ф@шuзм є добрий лиш у Італії, що італійський ф@шuзм є лиш чисто місцевий витвір наційонального італійського духу, який поза Італією не може ні прищепитися, ані в усякому разі дати пожиточних плодів. І на приклад того, як ф@шuзм вироджується на чужинному ґрунті, наводилися зразки творчости й діяльности еспанського та польського «ф@шuзмів».
Зрештою, українська публицистика в цьому запереченні универсальности ф@шuстівської ідеї покликалися на заяви самого Myсолuнu та uнших ф@шuстівських діячів, які дуже вперто й послідовно твердили так само, в перші роки ф@шuстівської влади, що ф@шuзм лиш для Італії, а не для вивозу.

І лиш більшовики, ставлячи свою боротьбу на комунистичні ідеали в рямці загально світової боротьби й шукаючи за можливим супротивником, почали дуже скоро закидати ф@шuстівському рухові универсальні тенденції й хрестити «ф@шuзмом» усякі рухи. що набірали явно анти-комунистичного забарвлення. Загально-світова криза виказала незвичайно яскраво, що нині нема найменшого руху в одній країні, який не мав би своїх наслідків у другій, можливо навіть віддаленій від першої на тисячі кільометрів. Економичне й духове життя всіх народів світу тепер так переплетене, сполучення межи ними — завдяки, залізницям, авіяції, телеграфові, радіво, часописям — такі швидкі, що не може бути ідеї, яка-б опановувала серця й душі мільйонів людей в одній країні та залишала цілком байдужими мільйони людей по инших країнах. Сама боротьба за поборення світової кризи мусіла опертися на якісь загальні принципи, що випливали з різних світоглядів. Ясно, що італійці, беручи участь в обговоренні причин повстання й засобів до поборення світової кризи, мусіли виходити зі свого ф@шuстівського світогляду, вливаючи його з того моменту в широкії світові рямці. Ф@шuзм мусів таким чином заперестати бути чисто локальним нацйональним рухом і зробитися — перше лиш ідеологичним, а потім і политичним світовим рухом.
От ми бачимо, що спершу найзавзятіша ф@шuстівська молодь, на чолі з групою, що видає місячник «Антиевропу» під редакцією Гравели, а потім щоразу ширші кола ф@шuстівських политиків починають надавати ф@шuзмові значіння руху не лиш місцевого, італійського, але світового, головним чином европейського. Директор «Антиевропи» Гравели видає книгу «До Ф@шuстівського Інтернацйоналу», в котрому закреслює й характеризує всі ті сучасні рухи, що в більшій чи меншій мірі наближуються своєю ідеологією до ф@шuстівського руху. Присвятив він у ній цілу сторінку й українському нацйоналистичному рухові, який, так само зачисляє до революційного (на відмінність від польського й под.) ф@шuзму.

Питання про универсальність ф@шuзму починає все більше дискутуватися в італійській пресі та поволі відзначуються ті його риси, що мають загально-світове универсальне значіння. До них належать: принцип корпоративної державности, принцип етичної державности, зацікавленої в вихованню громадян; принцип праці, як обов'язку наційонального й людського; принцип власности, як обов'язку, а не лиш як права; принцип справедливости й солидарности в відношеннях між собою як окремих громадян, так і окремих груп громадянства; заперечення принципу клясової боротьби, як соціяльної потреби: заперечення принципу загальної рівности й визнання гієрархії моральних цінностей; заперечення принципу сили гроша й надання переваг принципові духової сили; й нарешті визнання нації, як неподільного организму, що повнить свою місію в світі, витворюючи власні цінности, власну культуру, власну цивилизацію, яких, крім неї, ніхто не міг би витворити. З відти принцип справедливости в міжнародніх відносинах: дати жити кожному в міру його потреб і здатностей. Ф@шuзм не визнає кілька наційональних держав, — ідеалом для кожної Нації є власна Держава, бо лиш у власній Державі Нація живе повним життям і може себе цілком виявити й виправдати. Тому ф@шuзм визнає принцип eвропейської Конфедерації, але в далекій будучности, коли всі нації будуть оздоровленні, коли всі вони житимуть своїм власним житям, коли можна буде говорити про солидарну співпрацю, як говориться тепер про солидарну співпрацю громадян в лоні кожної окремої нації. До такої міжнародньої солидарности можна дійти, лиш виховуючи відповідно в почутті солидарности своїх власних співгромадян, бо лиш єднання здорових наційональних организмів може дати плідні наслідки: щоб дійти до загально людського щастя, треба пильнувати перш за все про щастя тієї частини людства, до якої належиш, — себто про щастя своєї нації. Ф@шuзм заперечує інтернаційонализм і космополитизм, як любов до далеких без любови до ближніх. Така любов є завжди дуже підозріла. Любити далеких можна лиш люблячи ближніх — хто не любить ближніх, узагалі нікого не любить, а лише ховається за голосні фрази та слова.

І от святкуючи 10-річчя ф@шuстівської революції, Мyсолuнu проголосив y Милані перед народом:

«Сьогодні, з цілком спокійним сумлінням я говорю вам, о юрмо немислима, що XX. ст. буде століттям ф@шuзму, буде століттям італійської сили, буде століттям, коли Італія зробиться — втретє — провідницею людської цивилизації, бо по за нашими принципами немає рятунку ні для індивuдів, ні тим менше для народів. Через 10 років — і це можна пeредректи, не будучи пророком, — Европа буде цілком инакша. Було зроблено за багато несправедливостей, в тому числі й супроти нас... Через 10 років Европа буде ф@шuстівська чи ф@шuстична. Суперечності, з якими змагається сучасна нам цивилuзація, можуть бути переможені римською доктриною й мудрістю».

В «Антиевропі» за липень-серпень 1932. р. ми знаходимо думки Мyсолuнu про универсализм ф@шuзму:

«Ф@шuстівська Держава є волею до сили й імперії. Тут римська традиція є ідеєю сили. В доктрині ф@шuзму імперія не є лиш виразом значіння територіяльного, воєнного чи торговельного, але духовного й морального. Можна думати про імперію, себто про націю, що веде — посередньо чи безпосередньо — напади, не відчуваючи жадної потреби опановувати будь-який шматок території. Для ф@шuзму тенденція до імперії, себ-то пошир нації, є виявом життевости й навпаки, бажати сидіти вдома є знаком занепаду: народи, що народжуються чи відроджуються, є імперіялистичними; народи, що вмирають, від усього відмовляються. Ф@шuзм є доктриною, що найбільш підходить для тенденцій і психичного стану народів, що, як італійський, відроджуються після кількох століть занепаду й рабства. Але імперія вимагає дисциплини, координації сил, почуття обов'язку й самопосвяти... Як кожне століття має свою доктрину, то з тисячи поз виявляється, що наше століття буде століттям ф@шuзму. Що ця доктрина є життєвою, це виявляє факт, що вона викликала палку віру; й факт, що ф@шuзм мав своїх мертвих і мучеників, виявляє, що ця ф@шuстівська віра здобула душі. Ф@шuзм отже здобув y світі те — универсальність yсіх доктрин, що, реализуючись, можуть зачать момент гісторії людського духу...»

З жовтня місяця, в додаток до місячника «Антиевропа» почав виходити тижневик «Отобре», під редакцією Гравели, присвячений саме питанням универсальности ф@шuзму. Його друковано кількома мовами, в ньому, поруч з італійськими, знаходимо чимало й видатних политиків Европи "

"«Самостійна Думка», Чернівці, 1933 р."

"Е. Онацький "

http://rid.org.ua/ukr/index.php?option=com_content&task=view&id=310&Itemid=1


Создан 07 ноя 2008



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
chornoshlychnyk@yandex.ru Locations of visitors to this page