ПОСТРІЛ НА ЗАХИСТ МІЛЬЙОНІВ

 
 

ПОСТРІЛ НА ЗАХИСТ МІЛЬЙОНІВ

Про Миколу Лемика



ПОСТРІЛ НА ЗАХИСТ МІЛЬЙОНІВ

1933 року Микола Лемик виконав атентат на захист жертв голодомору в Україні 1932-1933 рр. (Микола Лемик 1914 - 1941)
У 1993 р. Світова Федерація Українських Жіночих Організацій провела серед дітей і молоді конкурс "ГОЛОД – 1933 МОЇМИ ОЧИМА". А згодом видала книжку "ГОВОРИТЬ ЧЕТВЕРТЕ ПОКОЛІННЯ", авторами якої стали переможці цього конкурсу. Більшість із них були діти з України, їхні твори - це не якась собі фантазія. Про нечуваної жорстокости злочин комуністичної Москви проти українського народу - штучно створений голод у 1932 -1933 роках, від якого загинуло понад сім мільйонів людей, діти знали із розповідей своїх дідусів і бабусь, котрі пережили цю трагічну подію.
Вражає твір конкурсанта зі Львова Олега Дороша.
Влітку 1933 р. був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні посухи, ні потопу. А була тільки зла воля одних людей проти инших, ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу - старих, молодих, дітей.
Чи була того року весна? Чи прилетіли до людських осель довірливі лелеки? Чи співали у вербах солов'ї? Ні, тільки чорне вороння зграями ширяло над селами, що заціпеніли у тяжкому смертному сні. Гинули працьовиті, самостійні господарі. Відходили у небуття сільські, щедро обдаровані природою майстри і винахідники, яких ніколи не бракувало в Україні. Лягали в сиру землю непокірні козацькі нащадки, які не могли змиритися зі сваволею сталінської кривавої влади. Комуністична Росія довела український народ до страшної Голготи ".
Хлопчик вважає, що від такого жаху світ мав би розколотися надвоє, сонце мало б перестати світити, земля перевернутися. Та земля не перевернулася. Яскраво червоніли "звьозди" сатанинського Кремля, а світ, задурманений комуністичною пропагандою та куплений совєтськими кривавими рублями, мовчав, ніби не чув і не бачив.
Лише українці західних областей України вболівали за трагічну долю своїх братів по той бік Збруча. Вони збирали кошти, продукти і пересилали голодуючим. Але від українців-галичан, що тоді були під Польщею, совітський уряд не приймав жадної допомоги. Так, це було планове винищення українців в радянській Україні.
У Західній Україні діяла Організація Українських Націоналістів. Провід ОУН вирішив примусити світ звернути увагу на цей небачений в історії людства злочин червоної Москви і встати в обороні мільйонів живих і ненароджених - жертв сталінського режиму. Діяти треба було рішуче і швидко. Було вирішено вчинити атентат на московського представника в російському консульстві у м. Львові. Атентатник мав бути людиною молодою, інтелігентною, виваженою, фізично загартованою і обізнаною, щоб потім гідно повестися на судовому процесі.
Дуже багато юнаків вважали за честь виконати завдання ОУН захистити мільйони українців з-за Збруча. Вибір упав на молодого студента права, дев'ятнадцятирічного Миколу Лемика, селянського сина родом з-під Львова.
Конкретний вишкіл, останні настанови провідника С. Бандери, сповідь і, нарешті, ранок 21 жовтня 1933 року. Зі словами «За мільйони замордованих моїх братів і сестер!» Микола стріляє з револьвера у московського чиновника, який приїхав до Львова контролювати російське консульство у Польщі. Сам юнак, як і було заплановано, добровільно здається польській поліції.
Москва шаленіє. На суді присутні численні журналісти. Нарешті світ чує про голодомор в Україні. Захищають Миколу Лемика в польському суді українські адвокати. Смертна кара замінена довічним ув'язненням. Миколу кидають до тюрми і як політичного в'язня заковують у кайдани. За півроку він, чи не єдиний із засуджених, навчився знімати їх, що згодом врятувало йому життя.
У вересні 1939 року вибухнула Друга світова війна. При наближенні німецьких військ поляки почали переганяти в'язнів в иншу тюрму або розстрілювати. Миколі вдається звільнитися з кайданів і втекти. При втечі був поранений.
30 червня 1941 року у м. Львові Організацією Українських Націоналістів з благословення Митрополита Андрея Шептицького було проголошено "Акт відновлення Української Держави". На схід України відходять Похідні Групи ОУН для встановлення української адміністрації. Одну з груп очолює Микола Лемик.
Це не входить у плани Гітлера. Німецькі завойовники арештовують і ув'язнюють провідних членів Українського уряду. В концтаборі закатовано двох братів Бандери. У жовтні цього ж року гестапо заарештовує Миколу Лемика. Його розстріляли у Миргороді біля Полтави.
Ми не маємо права забувати тих злочинів, які чинила проти нас Москва, — незалежно від того, чи вона червона, біла, чи трикольорова.
Ми не маємо права забувати тих, хто боровся і віддав життя аби українці жили у вільній, у своїй державі.
Вічна слава героям України!
Лідія ЛЕМИК


Создан 03 мая 2008



  Комментарии       
Всего 1, последний 5 лет назад
--- 12 янв 2012 ответить
Оригінал статті надруковано в газеті "Нація і держава" за 20-26 вересня 2005 року.
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
chornoshlychnyk@yandex.ru Locations of visitors to this page